Привіт! Нам задали есе на природничу тему. Ділюся з вами.

              Гармонія людини і природи як велика  духовна цінність 

    Гармонія людини і природи це те святе, що треба берегти. Природа ще дружньо налаштована, хоч має  дуже болючі шрами. А люди її нищать і вбивають. Я згодна, вони хочуть жити. Не несучи шкоди це зробити дуже важко. Так жити це було б звісно неймовірне диво. Ще півбіди шкодити комусь. Але навіщо люди ви шкодите собі?  Щорічно багато інших помирають. А може це ваші родичі чи близькі? Що б вони сказали, якби були живі? Для того щоб жити в гармонії слід мати великі моральні цінності.  Від благ цивілізації свідомо відмовлятись? Ні я пробачте не з таких.
   Та я люблю природу всім серцем. Коли хтось з моїх друзів смітить, я кажу "Друзі земля - це не смітник, відучайтеся від цього"
     Любити природу - це висока мораль. Дуже багато людей кажуть, що вони її люблять але дуже часто це - неправда мені через це дуже шкода.

Привіт! Щось на українській мові тема про збереження природу зайшла.  От і задали твір.
                                       НЕОБХІДНІСТЬ ОХОРОНИ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ
 Природа - невід'ємна частина нашого існування. Саме вона забезпечує людство необхідними для життя компонентами - чистим повітрям їжею та водою.
    Чисте повітря найважливіше з цієї трійки. Без нього середньостатистична людина може прожити дві-три хвилини. Для довідки наслідок дихання забрудненим повітрям в Україні щорічно помирає 30 тисяч людей А це лише в 10 разів менше ніж населення місто в якому я живу з цього приводу витікає ще один компонент чиста їжа  без неї можна прожити довше ніж без повітря чи води але вона теж необхідна умова в умовах сучасного міста виростити культури що можна споживати без забруднення чи з допустимим його рівнем практично неможливо не забруднена вода теж дуже необхідна вже 1228 міст та населених пунктів України потерпає від нестачі чистої води за останні 5 років України зареєстровано 42 спалахи захворювання гострі кишкові інфекції через таку неякісну питну воду природа старається зробити так щоб людство вижила чи Стараємося ми щоб вижила вона

                          ВІД ЧОГО НАСАМПЕРЕД ЗАЛЕЖИТЬ ГРАМОТНІСТЬ ЛЮДИНИ
      Зараз багато людей є безграмотними. Це - світова проблема. Отже, від чого ж грамотність насамперед залежить?
      На грамотність, безумовно, впливають досить багато факторів. По-перше, звички. Звикнути щось говорити дуже легко, а позбутися цієї звички важко. От і виходить, що людина говорить чи пише безграмотно, хоча розуміє що так не варто робити. По-друге, сторонній вплив. Дуже багато залежить від того, як говорять ближні люди. Якщо людина живе в середовищі де говорять діалектом, то і вона буде так говорити.
      Єще багато факторів впливу на грамотність але основні  два - це, звісно, звички та сторонній вплив.
________________________________________________________________________________________
Діліться моїм блогом з друзями, підписуйтесь на нього самі і замовляйте твори.

   Привіт! Не думала, що колись викладу це в інтернет, але погода підказує мені зробити це. УВАГА! Люди, що вважають, що на творчість Шевченка не можна робити пародій, нехай далі не читають.
                                                         ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАТЙТЕ
Як умру, то поховайте мене в кукурузі,
Щоб канаву було видно, що тече на лузі.
Ту канаву, в яку ми так щасливо впали,
Посміятися із цього завжди привід мали.
І корів щоб було видно, тих що там пасуться,
За Зорінку я на них завжди буду дуться.
Щоб розкопки могла бачить, ті де ми гуляли,
Так хотіли щось знайти й облизня піймали.
Я жила тоді щасливо, так, як більш ніколи,
Ну а потім, для контрасту, почалася школа.
________________________________________________________________________________________
Діліться моїм блогом з друзями, підписуйтесь на нього самі і замовляйте твори.

       Привіт! Задали нам текст публіцистичного стилю. Ох і марудна тема скажу я вам. Проте, справилась і спершу поділитися з вами.
                                     ДОРОГОБУЗКЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА
      Дорогобуж - непримітне  село в Гощанському районі. Проте, не завжди він був таким. Раніше це було велике ( для Київської Русі ) місто, про яке нам нагадує  Дорогобузька Свято-Успенська церква.
      Збудована ще у 1582 році, бона, безсумнівно є історичною пам'яткою. Хоча фрески на стінах церкви і не збереглися, самі вони, збудовані ще з тодішнього матеріалу представляють цінність. Навіть не історик, а людина,що має певні знання щодо тодішніх традицій може помітити цікаві ознаки. Наприклад, церква збудована відділів від городища, обгороджена мурами, має кілька запасних виходів.
   Зараз мало хто знає про Свято-Успенську церкву, але побувавши там один раз ви не пошкодуєте.
________________________________________________________________________________________
Ділиться моїм блогом з друзями, підписуйтесь на нього самі і замовляйте твори. Бувайте!

     Привіт! От і школа почалася, бувайте, любі канікули... Ну, нічого, будемо виживати! Маю кілька творів, хочу поділитися.
                                                        Які риси характеру я б хотіла у собі змінити
     Мені ця тема подобається, адже вона передбачає самоаналіз, а саме він вкупі з самоіронією дає хоча б середній твір.
     Найбільше я б хотіла позбутися ліні та прокрастинації заразом. Занадто часто мені буває ліньки зробити якісь справді важливі речі! А це в свою чергу призводить до відкладання в довгий ящик та невисипання.
     Наступний номер нашої програми - моя куленепробивна впевненість, що я все знаю. А вкупі з лінню-матінкою, вона дає проект, що потрібен завтра на перший урок о одинадцятий вечора. Для довідки: домашнє задання я закінчила о шостій й не перевірили, чи не потрібно там зробити чогось іще, бо"Я ВСЕ ЗНАЮ!".
    Список моїх недоліків можна і продовжувати, проте, обсяг не гумовий і я мушу закінчувати. Сподіваюся, я зможу позбутись і наведених рис, і тих про які я змовчала.
________________________________________________________________________________________
Ділиться моїм блогом з друзями, стежте за ним самі і замовляйте твори в коментарях. Бувайте!

 Привіт! Давно мене тут не було.=) Щойно написала твір з укр.-мови. Хочу поділитись.
   - Мабуть, я заблукав,- подумав Сергійко опинившись перший раз у місті Прикметника. Оскільки мама його навчила, що робити в таких випадках, він підійшов до якогось високого чоловіка й спитав:
    - Перепрошую, я заблукав. Ви не підкажете, яка це вулиця?
   Незнайомець усміхнувся й мовив:
   - Це головна вулимя міста - Великої дружби.
   - А чиєї?
    - Ну,хлопче, ти якийсь дивний. Іменника й прикметника, звісно!
      Тут Сергійко зрозумів, що телепортнувся кудись. Треба розпитати, чи вже бували такі випадки, та як повернутися назад.
       - Вибачте, я напевно, з іншого світу...
       - Так би зразу й сказав!-перебив хлопця чоловік. - Через кілька хвилин тебе кине назад. В твоєму світі не мине й секунди. До речі, мене звуть Високий. А тебе?
    - Сергій,- ошелешено мовив той. Високий потис йому руку.
    Тут обоє помітили, що Сергійко починає зникати.
     - Щоб повернутися, уяви мене!- гукнув Високий кінчику носа,що вже майже щез.
     ______________________________________________________________________________________
  Нагадую,що можна замовити твір в коментарях або по емейлу sophiamartyniuk.tvori@gmail.com . Бувайте!